Тарас Шевченко

Хата на Пріорці

Хата на Пріорці — відділення Музею Тараса Шевченка. В серпні 1859 року востаннє перебуваючи в Києві, Тарас Шевченко прожив у цій хаті два тижні, перед своїм від’їздом до Петербурга[1] Щодня музей несе до людей неосяжний образ Тараса Шевченка, проводить популяризаційну та просвітницьку роботу.

Востаннє перебуваючи в Україні в «золотоглавому, садами повитому і тополями увінчаному» Києві, Тарас Григорович побажав зупинитися на околиці міста. З центру пройшов пішки весь Поділ, доки не опинився на Пріорці:

Йшов та йшов — бачу хатина стоїть, не то панська, не то мужича, біла-біла, наче сметана, та ще й садочком обросла, а на дворі розвішані дитячі сороченята та й рукавчатами махають, ніби кличуть мене до себе…

Тут поет і зупинився. Усе життя господиня цієї оселі Варвара Пашковська пишалася тим, що у неї квартирував сам Тарас Шевченко. Останній київський притулок Шевченка став для нього розрадою та справжньою домівкою, а прості люди, з якими він встиг заприятелювати — сім’єю. Два тижні Шевченко насолоджувався привітністю місцевих жителів, навколишнім садом, українською піснею, пріорчанською дітворою. А влаштоване дивакуватим квартирантом свято ласощів для своїх маленьких друзів увійшло до найсвітліших місцевих легенд. Кобзаря на Пріорці звали просто — «дядько Тарас». Зі сльозами його проводжали до Петербурга та згадували потім усе життя цю щасливу зустріч, передаючи своїм дітям світлі спогади про українського генія, як про безмежно добру, щиру, сердечну, доступну та рідну людину. А хату Пашковської стали називати «Тарасовою».

Робота музею та експозиція

Широкий екскурсійний спектр музею пропонує заглибитися в такі теми:
Шевченко в Києві
Шевченко на Пріорці
Третя подорож на Україну
Історія київських околиць Куренівки і Пріорки часів Тараса Шевченка
Пішохідна екскурсія територією парку: від Тарасового дуба, якому вже 400 років, до дачі «Кинь-Ґрусть», що згадується у Шевченкових творах
Екологічна екскурсія територією парку.

Екскурсії проводяться не лише українською, а й іноземними мовами.

Окрім того, наукові працівники проводять унікальні, спеціально розроблені екскурсії для відвідувачів з вадами зору.

У «Хаті на Пріорці» шанобливо ставляться до дитячої творчості, про що свідчать виставки дитячих малюнків на шевченківську тематику, виставки різдвяних та великодніх листівок, персональні виставки талановитих дітей, присвячені Кобзареві. Щороку музей проводить дитячий конкурс на краще читання поезій Тараса Шевченка.

Відвідання музею щоразу стає подією для дітей-сиріт, інвалідів, яких тут радо приймають та надають їм життєвої наснаги силою Шевченкового образу.

Цей небуденний шевченківський куточок часто збирає людей похилого віку на вечори «Шевченко в моєму житті».

У «Хаті на Пріорці» Шевченківськими днями, 9-го та 10-го березня і 22-го травня, завжди тепло вшановують Кобзаря. В день народження Тараса Шевченка у цих привітних стінах стає світліше від поезії, теплих слів, української пісні. 10-го березня, скорботного для України дня, в день смерті Великого Українця, тут правиться панахида та робиться поминальний обід.