Національний музей Тараса Шевченка збирає, вивчає та популяризує поетичні та мистецькі надбання великого Кобзаря. Відвідувачам музей було відкрито у 1949 року 24 квітня. За роки своєї праці музей перетворився на одну з найвдатніших українських скарбниць духоного надбання. Зараз в колекції зберігається більше 80 000 експонатів, з яких більше 1500 одиниць представлено в експозиції, пов’язані з життям і творчістю Тараса Шевченка.
Кожен з відвідувачів музею може побачити книги «Кобзаря» видані ще за життя поета. А також його картинні полотна, офорти та малюнки. В музеї є також чимало особистих речей Тараса Шевченка. Зібрано достатньо архівних матеріалів та рідкісних фотографій. Є колекція картин українських та російських митців ХІХ–ХХ століть. Також старовинні меблі тих часів. Музей знаходиться в центрі Києва, що називають історичним. Це будинок, яким володіла сім’я відомого українського промисловця та мецената Терещенка. Зараз це пам’ятка архітектури, яка має свій первісний вид після того, як була зроблена наукова реставрація 1985 – 1989 рр.
Музей пропонує:
Національний музей Тараса Шевченка це вдале місце для консультацій, лекцій та довідок. Тут відбуваються діалогі зустрічі та консультації наукового напрямку з шевченкознавства. Музеєзнавці готують інформаційні довідки та рецензують праць по Шевченку. Досліджують його твори, художню творчість та інші роботи на шевченківську тематику.
Також проводиться відео та теле- та кінозйомка в залах музею з його експонатами. Також музей пропонує фотозйомку та малювання музейних експозицій. Надається можливість скористатись фотографічними матеріалами, що виготовлені з музейного оригінального надбання.
З історії музею
Національний музей Тараса Шевченка це беззаперечно одна з найвидатніших українських скарбниць доховно-історичного значення. Тарас Шевченко відкрив нам свої почуття, все що накипіло з глибини душі і серця, яке завжди боліло за свій народ.
Друга частина ХІХ – та початко ХХ століть літературні та художні надбання Т.Г.Шевченка були збережені в приватних колекціях відомих на той час людей. Це Боткін Сергій та Адріан Прахов, Жемчужніков Лев, Костомаров Роман. А також діячі – брати Лазаревські, А.О. Козачковський, В.Г. Коховський М.О. Микешин, Д. Мордовець та ін. Але саме більше зібрання зберіг В.В. Тарновський (молодший). Йому друзі Тараса дарували все, що мало відношення до Шевченка.
В 1897 році Черніговське губернське земство отримало колекцію в поарунок від В.Тарновського. Саме з неї почалося заснування музею – Українська старовина в Чернігові. Згодои у 1902 році названо Чепнігівським історичним музеєм.
1933 р. на базі Всеукраїнського літературного музею в Харкові створено Галерею картин Т.Г.Шевченка, експозиція якої постійно поповнювалася новими знахідками і надходженнями з інших музеїв.
В 1939 році відбулась Республіканська ювілейна виставка присвячена 125-ї річниці народження Кобзаря. І тоді музей перенесено в Маріїнський палац. А вже в квітні 1941 року експозиції знаходяться вже в Центральному державному музеї Т.Г. Шевченка.
З початком Другої світової війни експозиції, що скаладали найбільшу цінність було перевезено до Новосибірську. Правління УРСР поєднало Галерею картин Шевченка (з Харькова) з Центральним музеєм Шевченка у 1943 році.
Вже в 1948 році ЦК партії та Міністерство УРСР від указаом від 22 червня 1948 року за номером 1146 надається музею будинок на бульварі Шевченка 12. Музей було відкрито для відвідувачів 24 квітня 1949 року.
В наші чдні, в роки незалежностої України 31 березня 2001 року музей Т.Г. Шевченка почав діяти зі статусом Національний. А згодом, у 2007 році музей отрима видатину та почесну нагороду Міжнародної БО «Україна 3000». В номінації «Повернення року» музей відзначено у проекту Всеукраїнської програми «Музейна подія року» .
Пам’ятка архітектури ХІХ століття
Музей можна знайти в центрі Києва. Будівля музею розташована в центрі Києва і має статус пам’ятки архітектури першої половини ХІХ ст. Розташований на перетині Бібіковського бульвару і Олексіївська вулиця. Сьогодні це відповідно проспект Тараса Шевченка ( номер 12) та Терещенківська. В той час володів цією оселею Павло Демидов. У 1870 році він голова міста Києв князь Сан-Донато. А вже у 1875 році цю садибу придбав Микола Артемійович Терещенко. Це “сахарозаводчик” (так їх називали у часи Російської імперії). Також Терещенко відомий як меценат. Новий власник, Терещенко вніс деякі зміни в конструкції споруди. Це розробив Петро Федеров та Ромуальд Тустановський. І вже будинок було видозінено і оновлено в ренесансному вигляді. Потім стіни були прикрашені розписами живописцем Вільгельмом Котарбінськом.
Кращі зали Микола Терещенко віддав для своєї художньої колекціїї, яку започаткував проживаючи на батьківщині в Глухові. Зі старих фото, зроблених в інтьер’єрах плацу можна побачити картини, що стоврили відомі митці Шишкін, Репін, Айвазовський, Верещагін.
Допомогали збирати видатні полотна також найближчі рідні Миколи. Це діти Іван та Олександр, Ольга з Варварою, брат Федір. До колекціїї потрапили картини як російських так і українських митців. А також там були і малюнки (графіка) Тараса Шевченка. Це «Костел у Києві» малюнок 1846, «Монастир у Видубичах» виконаний у 1843. Також малюнки 1848-1849 років. Такі як «Крутий берег. Аральське море», «Хлопчик казах дрімає біля груби», «Казах на коню»
Після закінчення Другої світової війни Шевченківське зібрання повернули з евакуації, виникло питання в якому приміщенні розмістити музей. Вибір припав саме на цей будинок, розташований неподалік пам’ятника Тарасові Шевченку та університету, який із 1939 р. носить його ім’я. 22 червня 1948 року уряд постановив про відкриття Державного музею Т.Г.Шевченка на одноїменному бульварі Тараса Шевченка, 12.
У 1985-1989 роках було проведено наукову реставрацію. Будинку знову повернули початковий вигляд, де були відновлені всі притаманні архітектурні особливості.
Колекція музею
Колекція музею нараховує більше 30 000 експонатів . Онсовний фонд складаюють: графічні малюнки та картини живопису, друковані видання, світлини, предмети декоративного мистецтва, меморіальні речі, книги та скульптури.
Основа музейної колекції це спражвні твори мистецтва Тараса Григоровича Шевченка. Крім того є справи з архівів, коли він навчався в петербурзький Академії мистецтв. Є також матеріали, які свідчать про подорожі поета Україною. І про його армійську службу в Оренбурзі рядовим лдінійоного батальону та діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Є справи, в яких забороняється та наказується вилучати з продажу твори Т.Шевченка, М.Костомарова і П.Куліша.
Увага гостей музею припадає завжди на оригінальні світлини Т.Г.Шевченка, що зберегли його друзі і власноручні речі: ручка з чорнильницею, палітра з мольбертом і етюдником, пензлі та фарби, прилади для гравірування, офортна дошка, табакерка, печатка у вигляді штампу з монограмою «ТШ».
Кілька поколінь працівників музею збирали унікально бесцінну бібліотеку з раритеними виданнями XVII – XVIII століть. Є такі цікаві реліквії як фрагмент поеми «Тризна», «Царі» і автограф поезії „Чи не покинуть нам, небого”. На них є дарчий напис Г.Галагану та М.Маркевичу. Виданий «Кобзар» у 1860 році з дарчим написом поета О.Бодянському, Н. Білозерській та Ганні Барвінок. Також видана у 1824 році Біблія. Яку Шевченко подарував у серпні 1859 р. Федору Лазаревському. І медальйон з позолотою, в якому є волосся видатного поета, що зберігала родина Лазаревських.
Фонд музею зберігає живопис та графіку художників, що були сучасниками Шевченка. Це В.Штернберг, К.Брюллов, М.Лавров, М.Сажин, П.Борисполець, І.Соколов, М.Башилов. В музеї є оригінали знайомих нам портретів Тараса Шевченка, зображених вже після смерті поета таких відомих майстрів пенздя як С.Васильківський, І.Рєпін, Ф.Кричевський, К.Трутовський та Ф.Красицький, також багаточисленні твори художників сучасності, майстрів та скульпторів.
Експозиція музею
Експозиція музею відкрита відвідувачам з 22 грудня 2006 року. В ній представлені чимало оригінальних матеріалів про життєвий шлях і творчість Тараса Григоровича, який з однаковим натхненням та силою духу проявив себе як в поезіїї так і в мистецтві.
Тут, на фоні історичної епохи, можемо бачити як відтворювався «Кобзар» – книга-заповіт для кожного українця. Серед експонатів «Кобзар» виданий у 1840 та 1860 р.р., поема «Тризна» та «Гамалія» надруковані 1844 році. Кожен з відвідувачів має можливість погортати сторінки факсимільного виданя: альбом з малюнками Т.Шевченка 1845 року, рукописну збірку «Три літа», Малу книжку (але справжні рукописи на зберіганні відділу рукописів Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної академії наук України).
Шевченко як художник, зі своєю національною своєрідністю та новаторством, займає видатне та почесне місце в історії як українського так і світового живопису. Його твори живопису та графічні малюнки, це автопортрети та портрети, жанрові роботи та пейзажі це той назавжди безцінний матеріал, що дає зрозуміти умонастрої, життєві колізії, що були визначальними на кожному щаблі історичного етапу розвитку людства, а не тільки окремо взятої країни або народу.
Домінанта майже в кожній залі, як своєрідна автобіографія поета і митця, це автопортрети Шевченка. Кожен портрет як глибинний відсвіт душі великого кобзаря.
Дізнатися про інтереси та духовні надбання суспільства, сферу літературних інтересів та загальну всебічну культуру можна дізнатися з наявних книжок, які Шевченко прочитував навчаючись в Академї. А також зібрану ним бібліотеку, коли повернувся із заслання та військової муштри.
Музей налічує біля двух сотень творів мистецтва художника Шевченка. Крім того поруч є картини інших відомих митців пензля і фарби Карла Брюллова, Ваисля Штернберга, Івана Сошенко, Михайла Башилова, Опанаса Сластіона, Івана Сошенко.
Багато архівних документів та особистих речей також збереглись в експозиції музею. Тут є і його унікальні фототографії і фотопортрети, родинні цінності Костомарових, Закревських, Честахівських, Лазаревських та антикварні меблі ХVIII – ХІХ століть.
В музеї маєте нагоду збагнути неповторні естетичні уподобання відомих родин українських меценатів-промисловців Терещенків. Саме вони були останніми власниками цього палацу.
Національний музей Тараса Шевченка це унікальна національна скарбниця. Тут збережені оригінальні малярські роботи. Також рукописи віршів та їх перші друковані видання з автографом поета, його особисті речі, рідкісні фотографії, документи про життєвий і творчий шлях. Музей містить фактично все, що було видано з його творів.
Позитивні вігуки наших відвідувачів
У цьому музеї часто проводять фотовиставки зарубіжних і світових фото художників. Однією з причин стала фотовиставка. Все-таки вирішив подивитися ще й музей. Він присвячений Тарасу Шевченку, як художнику. У музеї представлені його полотна, малюнки, а також рукописи і особисті речі. Але головний інтерес представлені саме картини, які не поступаються його літературних творів.
Якщо хочете дізнатися щось нове про Шевченка Т. Г. Ласкаво просимо в музей. Нещодавно реставровано будинок. Багата колекція робіт художника Т. Г. Шевченка як акварелі, графіки так і полотна маслом. У 24 залах розташована на мою думку найбагатша колекція робіт. Так само в експозиції музею є знаменита робота Карла Брюллова портрет Жуковського в оригіналі. Відвідування буде цікавіше з екскурсоводом, враховуючи що екскурсоводи в цьому музеї наукові співробітники. Ви довідаєтеся не дуже відомі факти біографії. Заслуговує уваги і сам палац Терещенко після масштабної наукової реставрації йому повернули первісний вигляд.
Єдине що трохи розчарувало – це відносна убогість основної експозиції, хоча то що виставлено, дійсно безцінні оригінали книг і картин. В іншому – чисто, масштабно, інформативно. Відмінний сучасний музей. І з дітьми цікаво. Є куди розвиватися.
Веб-сайт: Національний музей Тараса Шевченка