“Мамо, а давай придбаємо кошеня!” — саме цією фразою у багатьох сім’ях розпочинається знайомство з пухнастими мурликами. Проте не всім батькам здається привабливою ідея мати кішку вдома для своєї дитини. Але чи насправді такі вусаті — смугасті, як їх уявляють, небезпечні для дітей?
Користь та ризики утримання кота для дитини
Перше питання, яке виникає у батьків перед тим, як узяти кошеня, – це питання безпеки. У мережі можна знайти численні доводи проти того, щоб тримати котів у дітей. Зазначається, що кішки є більш агресивними та нетерплячими порівняно з собаками. Тим не менше, це уявлення виникло від людей, які не бажають або не можуть належним чином виховувати ні себе, ні своїх дітей.
Кішка, як домашній улюбленець для дітей, має безліч переваг і переваг:
- Кішка досить самостійна, що сприяє вихованню у дитині не тільки любові, але й поваги до тварин.
- Кішка вимагає менше уваги, ніж собака, ідеально підходить як перший домашній улюбленець для маленької дитини.
- З дитинства кішка вчить дитину відповідальності: потрібно годувати, щодня міняти воду в мисці та підтримувати чистоту мисок, а також прибирати за котячими витівками.
- Кішка формує в дитині навички правильної поведінки з тваринами.
- Кішка сприяє легшому подоланню стресу у дітей без виявів агресії чи капризів. Взаємодія з котом допомагає дітям розвивати соціальні навички та контролювати свої емоції.
- Наявність кішки у домі сприяє зміцненню здоров’я дитини. Дослідження підтверджують, що наявність кота може запобігти розвитку астми, якщо у дитини немає вродженої алергії на вовну або слину тварин. Діти, які взаємодіють з кішками, рідше хворіють на простудні та інфекційні хвороби завдяки розвитку імунної реакції.
Звісно, існують ризики, пов’язані з проживанням поруч із кішкою. Якщо кішка часто виходить на вулицю, це може призвести до можливого передачі заразливих хвороб. Тому, коли мова йде про кота для дитини, важливо, щоб він був тільки домашнім улюбленцем. Треба також враховувати ризик, пов’язаний з котячими глистами. Тим не менше, цю проблему можна вирішити, використовуючи препарати проти глистів для кішок кожні три місяці та регулярно застосовуючи глистогінний засіб для дітей та всієї родини.
Іншим аспектом є можливість сильних подряпин або укусів кішки, особливо у випадках, коли це стається не з вини тварини, а через невірне поводження дитини. Надто слід зазначити, що інколи у котів можуть виникати проблеми з психікою, хоча такі випадки є рідкісними. Крім того, існує хвороба котячих подряпин, яка виникає від мікроорганізмів, що потрапляють під шкіру через кігті. У разі зараження цією хворобою подряпина може опухати, а також може піднятися температура, особливо у дітей зі слабким імунітетом. Тому важливо швидко обробляти будь-які подряпини йодом чи зеленкою.
Як належно виховувати кішку та дитину
Часто виникає ситуація, коли люди, вражені чарівністю кошеняти, приносять їх додому. Проте, діти, не розуміючи, як взаємодіяти з цими тваринами, можуть стикнутися з гострими кігтями та зубами переляканого кота. Це може призвести до того, що дитина опиниться в притулку чи навіть на вулиці, а саме маленький істота, в найгіршому випадку, може отримати психологічні травми. Щоб уникнути негативних відносин між дитиною і кішкою, важливо не тільки правильно обрати пухнастого друга, але й виховати у дитині поважне та любляче ставлення до цієї тварини.
У першу чергу, важливо пояснити дитині, що кошеня – це не просто іграшка, а жива і чутлива істота, яка потребує поваги та турботи. Вчити її правильній взаємодії з кішкою — це не лише спосіб уникнути непорозумінь, але й сприяти формуванню в дитині відповідального та лагідного ставлення до тварин.
Треба повчати малюка тому, що бити, кидати предмети, тягнути за кішку за будь-які частини тіла, кричати чи лякати тварину – це абсолютно неприпустимо. Зазначте, що кожна кішка має свій характер і не всі з них люблять грубе поводження. Важливо вчасно реагувати на будь-які знаки невдоволення з боку кішки та виробляти у дитині повагу до особистого простору тварини.
Розповідайте про те, як правильно спілкуватися з твариною — тихо і лагідно. Поясніть, що дотик та гладження повинні бути ніжними, а відношення до кішки – спокійним і ласкавим. Зауважте, що кішкам не завжди подобається бути на руках, тому важливо навчити дитину бути обережною та враховувати побажання тварини.
За допомогою правильного підходу до виховання, дитина зможе розвивати в собі вміння бути відповідальною та турботливою особою у стосунках з тваринами.
Навчіть дитину відчувати настрій кішки: якщо тварина шипить, прижимає вуха, намагається втекти, її не слід турбувати своєю увагою. Якщо саме дитина виявляє бажання завести кішку, розкажіть про відповідальність за тварину – годування, догляд та прибирання за нею. Поясніть правила гігієни: після контакту з кішкою обов’язково мити руки милом.
Усі ці розмови слід підкріплювати прикладом батьків. Дозволяйте дитині спілкуватися з котами знайомих чи відвідайте контактні зоопарки, де вона матиме можливість навчитися правильно поводитися з тваринами. Такий підхід допоможе підготувати дитину до появи нового члена сім’ї та захистити обох від непотрібних непорозумінь. Важливо виховувати дитину таким чином з самого раннього дитинства, коли вона тільки починає розуміти оточуючий світ, що зазвичай припадає на вік 2-2,5 роки.
Не слід вирішуватися на заведення кішки для дитини, принаймні до 3-4 років, оскільки в цей період у дітей вже розвинений хапальний рефлекс, і вони можуть неосвідомлено налякати тварину. Оптимальний вік для введення домашнього улюбленця – 5-6 років. Саме в цей період дитина вже оволоділа всіма правилами гігієни і розуміє відповідальність та належне ставлення до тварин.
Необхідно належно виховувати не лише саму кішку, але і дитину:
Важливо, щоб кішка з раннього дитинства розуміла, що дряпати і кусати людей не дозволяється. Якщо кошеня, граючись, використовує свої кігті або зуби, припиніть взаємодію і підійдіть в іншу кімнату. Таке негайне припинення допомагає тварині зрозуміти неправильність її дій. З дитиною слід застосовувати аналогічний підхід. Важливо уникати фізичних покарань або криків на кішку.
Разом з дитиною навчіть кішку використовувати лоток, кігтеточку та інші процедури, такі як миття та розчісування. Важливо показати кішці, що в її новому домі її люблять, але дитина важливіша. Це допоможе уникнути ревнощів із боку обох сторін.
Як вибрати кішку дитині
Запам’ятайте, що ви є прикладом для своєї дитини, тому важливо підготуватися до приходу нового члена сім’ї. Читайте статті або книги про догляд за тваринами, щоб вірно поводитися з кішкою та навчити цьому і свою дитину.
Якщо йдеться про вибір кішки для дитини:
- Не заощаджуйте на виборі кота. Краще обрати та купити кошеня породисте, у якого легше передбачити характер та звички, і яка гарантовано буде здоровою від відповідального заводчика.
- При виборі кішки приділіть увагу її характеру. Вона повинна бути рухливою, грайливою, цікавою та неагресивною.
- Переконайтеся, що кошеня є здоровим: чисті очі і сухий носик, блискуча шерсть, тверда і впевнена походка, відсутність ран або лусочок на шкірі, не здутий живіт.
- Перевірте ветеринарний паспорт на наявність щеплень та глістогінного курсу.
- Пам’ятайте, що кішки, як правило, ласкавіші, добріші і соціалізованіші, ніж коти.
- Обирайте короткошерсту кішку для дітей молодшого віку, щоб уникнути проблем із зачіпанням за шерсть. Важливо пояснити дитині, як правильно взаємодіяти з довгошерстими кішками.
Кращі та гірші породи кішок для дітей
Існують породи кішок, які, порівняно з іншими, виявляються більш придатними для спільного проживання з дітьми, оскільки вони терплячі та неагресивні. Деякі з таких порід варто врахувати:
- Бурманська кішка: Це справжні “няньки” котячого світу, відзначаються розумом та дружелюбністю. Їхня терплячість і лагідність роблять їх ідеальними для дітей.
- Орієнтальна кішка: Заряд енергії цих котів нескінченний, але вони також доброзичливі та не терплять самотності, що робить їх ідеальними для як гіперактивних, так і спокійних дітей.
- Екзоти: Ці кішки надто ласкаві і прив’язуються до господаря, але вони вимагають спокою та уваги, тому підходять лише для спокійних дітей.
- Російський блакитний кіт: Аристократичність цих кішок поєднується з грайливістю та терплячістю, зроблюючи їх ідеальними для стосунків із дітьми.
- Канадський сфінкс: Безшерстий канадець – ідеальний вибір для старших дітей, вони ласкаві та готові підтримувати господаря у всіх справах.
- Мейн-кун: Цей добродушний гігант прекрасно взаємодіє з дітьми від 6-7 років, може грати та спокійно лежати на руках.
- Курильський бобтейл: Вони приймають дітей як своїх “кошенят” і надають їм багато уваги.
- Корніш-Рекс: Ці кішки з інопланетною зовнішністю лагідні та не люблять самотності, що робить їх чудовими товаришами для ігор дітей.
Проте, є породи кішок, які менше підходять для спільного проживання з дітьми:
- Британські кішки: Незалежні та не люблять тиснути на себе, тому можуть подразнювати дітей.
- Гібридні кішки (чаузі, савана, каракет, бенгальська і інші): Мають сильніше дике начало, що робить їх менш придатними для дітей.
- Абіссінська та сомалі: Грайливі та прив’язливі, але можуть бути мстиві та вимагати поваги, тому підходять більше підліткам, ніж маленьким дітям.
- Сіамська та меконгська бобтейл: Хоча ці кішки можуть мати погану репутацію, їхні особливості роблять їх менш підходящими для маленьких дітей.